здружити
1 здружити — див. здружувати …
2 здружити — дієслово доконаного виду …
3 здружений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здружити. 2) у знач. прикм. Дружний …
4 здруження — я, с. Дія і стан за знач. здружити і здружитися …
5 побратати — а/ю, а/єш, док., перех. Зробити друзями, здружити …
6 подружити — дружу/, дру/жиш, док. 1) неперех., з ким. Стати друзями з ким небудь; заприятелювати. || також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір я один до одного. 2) перех. Зробити друзями кого небудь із кимсь; здружити, збратати. 3)… …
7 поріднити — ню/, ни/ш, док., перех. Зробити рідними, родичами; породичати. || Зблизити, здружити …
8 єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати …
