небіжчик

Interpretación Traducción Libros

1 небіжчик — а, ч. 1) Померла людина; покійник. || перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. 2) заст. Бідолаха …

Український тлумачний словник
2 небіжчик — Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; померлий ім.; новоспочилий ім.; заст. усопший ім …

Словник церковно-обрядової термінології
3 небіжчик — (чоловік, який помер), померлий, у[в]мерлий, мертвий, покійник, покійний; мрець, мертвяк, тіло, порох, прах (останки померлої людини) …

Словник синонімів української мови
4 небіжчик — іменник чоловічого роду, істота …

Орфографічний словник української мови

5 мерляк — а/, ч., діал. Труп, небіжчик …

Український тлумачний словник
6 небіжка — и, ж. 1) Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. 2) Жін. до небіжчик …

Український тлумачний словник
7 небіжчиця — і. Жін. до небіжчик …

Український тлумачний словник
8 покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) …

Український тлумачний словник
9 покійник — а, ч. Померла людина; небіжчик. || Уживається для вказівки, що той, про кого говорять, тепер уже не живе …

Український тлумачний словник
10 помершленник — а, ч., діал. Покійник, небіжчик …

Український тлумачний словник
11 умерлець — рця/, ч., діал. Небіжчик …

Український тлумачний словник
12 умерлий — (вме/рлий), а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умерти. || у знач. ім. уме/рлий, лого, ч. Небіжчик, покійник. •• Ні живи/й ні вме/рлий рідко те саме, що Ні живи/й ні ме/ртвий (див. живи/й) …

Український тлумачний словник
13 умерчик — а, ч., діал. Небіжчик …

Український тлумачний словник
14 умрець — умерця/, ч., зах. Мрець, небіжчик …

Український тлумачний словник
15 небіжчиця — жін. до небіжчик …

Словник церковно-обрядової термінології
16 новоспочилий — і спочилий Те саме, що небіжчик …

Словник церковно-обрядової термінології
17 померлий — ім. Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; небіжчик; новоспочилий ім.; заст. усопший ім …

Словник церковно-обрядової термінології
18 усопший — див. небіжчик …

Словник церковно-обрядової термінології
19 капорес — Капорес: кінець, смерть [14;V] Капорес, пор. польськ. kapures < староєвр. koporeth дійсно значить «кінець, смерть» (484), але не в такому контексті: «А я гадав, що й ти капорес, а воно ти живий» (194). Тут капорес небіжчик, а не «кінець,… …

Толковый украинский словарь
20 мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… …

Словник синонімів української мови

Páginas